Для подальшого здійснення комплексного природокористування та ефективного і раціонального розвитку всіх територій в національних інтересах, а також з метою виправлення помилок реформ перш за все необхідно схвалити та розпочати реалізацію пропонованої мною комплексної національної регуляторної політики (журнал “Земельне право” №2/2006), де, зокрема:

•    провести фундаментальну реформу існуючих державних інститутів, які мають відношення до питань землі та її природних ресурсів, запровадивши відповідні реєстраційні, геоінформаційні та інші системи;

•    розпочати роботи з проведення комплексного землевпорядкування та землеустрою на національному, регіональних і місцевих рівнях (законодавча база існує), при цьому створити і впорядкувати (як варіант):

а) до 5 тис. господарств різної форми господарювання (переважно з найманими працівниками) загальною площею біля 10 млн. га цінних та продуктивних великих масивів;

б) понад 250 тис. високотоварних приватних сімейних селянських і фермерських господарств (родові, сімейні маєтки, які створюють молоді сім’ї переважно без найманих працівників) загальною площею біля 10 млн. га в основному малих масивів ріллі та інших прилеглих угідь. Такі господарства мають створюватися лиш тими глибоко свідомими і професійними громадянами, які з повною відповідальністю (майже фанатично) прагнуть посвятити своє життя і життя своїх нащадків на цю славетну і довговічну справу;

в) решту придатних угідь будуть використовувати дрібні особисті селянські, та фермерські господарства (без найманих працівників), частину земель буде залужено, заліснено тощо.

Діяльність всіх таких господарств має ґрунтуватися на високоморальних та культурних цінностях і орієнтуватися на виробництво екологічно чистої (органічної) високобілкової продукції рослинництва і тваринництва. Відповідна увага буде приділятися вітчизняним біоенергетичним, енергозберігаючим, вітамінозберігаючим (включаючи холодильні) та іншим технологіям. Для цього також буде забезпечено умови вільного господарювання та господарської ініціативи і самореалізації, а також дешеве довгострокове кредитування та гарантії збуту виробленої продукції за стабільними цінами лише для господарств - учасників реалізації такої державної Концепції і Програм;

•    запровадити механізми, де перші трансакції (включаючи зміну цільового призначення) із земельними частками (ділянками) сільськогосподарського призначення, переданими безкоштовно в приватну власність, і тими, що належать до державної і комунальної власності, будуть проходили лише через пропонований мною Національний Банк землі та її природних ресурсів (Національний Земельний Банк). Наступні трансакції, включаючи іпотеку, можуть здійснюватися через комерційні банки;

•    створювати необхідні умови для вільного і повного забезпечення продукцією і продуктами (екологічно чиста та (органічна) високобілкова продукція рослинництва і тваринництва) потреб внутрішнього ринку на конкурентній основі. Здійснювати закупівлю сільськогосподарської продукції на відкритих торгах для потреб держави, включаючи демпферні, стратегічні запаси довготермінового зберігання;

•    спрямовувати розвиток агропромислового комплексу на максимальне виробництво і реалізацію на зовнішніх ринках продукції, виробленої з вітчизняної сировини, особливо продуктів харчування (запроваджуються стандарти, які відповідатимуть вимогам СОТ);

•    вільно завозити всю продукцію, яку неможливо або невигідно виробляти в Україні. Для цього буде впроваджено відповідні стимулюючі механізми, в тому числі національні стандарти, які відповідатимуть національним вимогам, та ін.

Оскільки у приватній власності перебувають лише земельні ділянки, а не просто земля та її природні ресурси (основне національне багатство), тому запровадження механізмів одержання збалансованих прибутків (доходів), в тому числі на користь суспільства, внаслідок такого земле- та природокористування має бути розмежованим і базуватися на новій рентній основі (авторські пропозиції).

Адже пропоновані чотири ренти є взаємопов'язаними між собою та всіма учасниками, які використовують і споживають природні ресурси, та державою. Механізми визначення і функціонування їх мають бути основними і складовими при формуванні та генеруванні суспільно-економічних процесів і реалізації нової програми національної безпеки і оборони.

Таке природокористування повинно бути платним для всіх, і мають діяти прозорі механізми одержання прибутків, а також вільні комерційні відносини при безпосередній участі держави.

Вирішення згаданих та інших проблем щодо землі та її природних ресурсів, забезпечуючи розвиток всіх територій, має бути загально національним завданням, а не просто вузько відомчим чи територіальним і має слугувати насамперед інтересам громадян України (національним інтересам), а не лише окремим кланам, які, на жаль, забувають про те, що основна ціль любої діяльності є одержання прибутків не лише на їх користь.

Така комплексна національна регуляторна політики повинна бути обов’язковою до виконання всіма її учасниками і плануватись не менше ніж на 25 років.

Реалізація пропонованого в комплексі з іншими заходами також сприятиме виправленню допущених помилок проведених реформ, відкриє можливості для відродження в кожного свідомого громадянина України, особливо в молоді й дітей, власної гідності та довіри до власних сил бути справжнім господарем на своїй землі й одержання реальних прибутків .

Олександер Ковалів - кандидат економічних наук, заступник директора Департаменту врегулювання відносин власності та соціального розвитку села Мінагрополітики України, голова Комітету земельних відносин АФЗУ