Незважаючи на це, друга сесія першого демократичного скликання (XXI скликання)  Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів від 20 квітня 1990 року, керуючись чинним земельним законодавством, пройняла дві ухвали щодо врегулювання земельних відносин на території області. Вони дали можливість землевпорядним органам і організаціям та місцевим Радам народних депутатів і їхнім виконавчим комітетам прискорити проведення землевпорядних робіт, розпочатих в кінці 80-тих. Робота намісцях пішла повним ходом, адже супроводжувалась продуманою методькою і методологією та постійним конотролем виконання завдань. 

В свою чергу, доморощені (обласні та районні) противники відродження України продовжували організовувати шалений спротив та проводили дезінформацію щодо кожного кроку, особливо обласної Ради...

У зв'язку з введенням в дію Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про землю надалі до прийняття нового Земельного кодексу УРСР, Президія Верховної Ради Української РСР від 7 травня 1990 року прийняла Указ “Про деякі питання надання і вилучення земель в Українській РСР”.

Оскільки дехто, до сьогоднішнього дня, вважає, що обласна Рада народних депутатів не мала жодних прав у жовтні 1990 року здійснювати надання і вилучення земель для державних і громадських потреб відповідно до порядку, встановленого Земельним кодексом Української РСР, який діяв до 15 березня 1991 року, та відповідно до вимог Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про землю, доцільно в цій статті привести повний текст даного Указу, де Верховна Ради Української РСР постановила:

1. Місцевим Радам народних депутатів провадити надання і вилучення земель для державних і громадських потреб стосовно до порядку, встановленого Земельним кодексом Української РСР, затвердженим Законом УРСР від 8 липня 1970 року для виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів, якщо інше не передбачене Основами законодавства Союзу РСР і союзних республік про землю, цим Указом та іншими актами земельного законодавства.

Раді Міністрів УРСР провадити надання і вилучення земельних ділянок у порядку, встановленому Земельним кодексом Української РСР.

2. Установити, що:

рішення про припинення права володіння і користування земельною ділянкою незалежно від її площі і видів угідь у випадках, передбачених статтею 9 (крім пунктів 5, 8, 10) Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про землю, та віднесення її до земель запасу з метою надання у володіння, користування і оренду для ведення селянського господарства та інших сільськогосподарських потреб приймаються районною, міською Радою народних депутатів;

граничні розміри земельних ділянок, що надаються для ведення селянського господарства, встановлюються обласною, Севастопольською міською Радою народних депутатів;

вилучення земельних ділянок незалежно від їх розмірів і видів угідь у колгоспів, радгоспів, інших державних, кооперативних, громадських підприємств, установ і організацій у межах сільських населених пунктів з метою надання їх у володіння, користування та оренду відповідно до статті 28 Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про землю здійснюється обласною, Севастопольською міською Радою народних депутатів.

3.Цей Указ вводиться в дію з моменту його прийняття.

Голова Президії Верховної Ради Української РСР    В.ШЕВЧЕНКО

Секретар Президії Верховної Ради Української РСР   М.ХОМЕНКО

Досить потужну і своєчасну роль відіграла Декларація про державний суверенітет України, прийнята  Верховною Радою УкраїнськоЇ РСР 16 липня 1990 року.

Логічним продовженням Декларації про державний суверенітет став Закон “Про економічну самостійність Української РСР”, прийнятий 3 серпня 1990 року. Головними принципами економічної політики України було визнано: власність народу на її національне багатство та на національний дохід; різноманітність і рівноправність форм власності та їх державний захист; децентралізацію власності і роздержавлення економіки; повну господарську самостійність і свободу підприємництва всіх юридичних і фізичних осіб у рамках законів України тощо. Даним Законом було проголошено, що власність в УРСР виступає в: державній, колективній, індивідуальній (особистій і приватній трудовій влас­ності) формах. Вони затверджені Законом УРСР "Про власність'' від 7 лютого 1991 року, за яким на рівні з державною і приватною формою власності на землю було введено колективну власність на землю. При цьому відсутньою залишалась комунальна форма власності на землю.

Після затвердження сесією Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів (ухвала " Про земельну реформу в Івано-Франківській області " від 30 жовтня 1990 року) обґрунтованих широкомасштабних матеріалів та землевпорядних документів з інвентаризації земель і землекористувачів, землеустрою та державного контролю, які попередньо було схвалено районними Радами народних депутатів, а також прийняття в столиці відповідних земельних звітів (форма 22), які, в свою чергу, було подані до Москви, розпочався ще більший панічний спротив та метушня. З Києва викликались численні комісії, які не могли знайти жодної зачіпки про визнання будь-якої незаконності в обґрунтованих діях і через це їх ще більше кидало в “гарячку”...

Коли Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки оголосила, що всі землі Української РСР з 15 березня 1991 року стають об'єктом земельної реформи, відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР “Про земельну реформу” від 18 грудня 1990 року, якою також було введено в дію (з15 березня 1991 року) новий Земельний кодекс Української РСР, противники підняли новий галас, що: начебто в  Івано-Франківській області необхідно починати все з початку... При цьому забували, що закони зворотньої сили не мають.

З Києва до області також терміново прибув кореспондент газети “Голос України”, який довго вивчав матеріали, спілкувався з різними діячами і спеціалістами. Здається він досить об'єктивно, на той час (до ГКЧП), підійшов до висвітлення ситуації ...

Піблікація вийшла у світ 28 березня 1991 року (газета  “Голос України” №60) під назвою:

«Я ЗНАЮ, ЩО РОБИТИ...»                      

Читайте її на сторінці:

Ось так!.. тривали дискусії, роз'яснення, йшли крок за кроком до перемоги, наставало прозріння й були окремі поразки...