ПРОСТОРОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ В УКРАЇНІ — Є

головною конституційною вимогою як передумовою до набуття і реалізації прав власності на землю (земельну ділянку) громадянами, юридичними особами та державою (ч.2 ст.14) ...

Комфортна і раціональна життєдіяльність українців в поза міському (особливо великих міст) просторі буття (сільські території) має гармонійно та співзвучно формуватися і функціонувати - за законами (вимогами) природи і суспільства (етнічного та духовного розвитку історичних традицій української нації) базуючись на науково-обгрунтованих генеральних схемах (планах) і проектах землевпорядного та архітектурно-будівельного прогнозування, планування і проєктування розвитку (облаштування) конкретної місцевості в басейнах кожної малої річки чи струмка (елементарного водозбору) - по всій Україні...

Особливого підходу і ресурсів потребуватимуть де-окуповані та понівечені рашиською (московською) війною - всі українські землі (території) - в кордонах 1991 року...

ТУТ і ЗАРАЗ потрібно розпочати (негайно) НАВЕДЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВОПОРЯДКУ В ІСНУЮЧОМУ (поза конституційному) ЗЕМЛЕ- (ПРИРОДО-)КОРИСТУВАННІ - НА НЕОКУПОВАНИХ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЯ - В ПРОЦЕСІ "ЗВЕРШЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ: НОВА ПАРАДИГМА" (2016 рік)...

 

 

Надважливою каркасною науково-впорядкованою основою просторово-організаційного функціонування комфортного простору життєдіяльності в ландшафтах позаміського простору буття виступатимуть, сформовані нові приватні господарські об’єкти і суб’єкти, в том числі сімейні фермерські господарства (родові, сімейні маєтки), створювані молодими українськими сім’ями, переважно без найманих працівників, де першочергове право матимуть учасники бойових дій, та члени їхніх сімей і близькі родичі.

Пріоритетність прав учасників бойових дій та їхніх сімей і близьких родичів у повоєнній відбудові захищеної держави, є обґрунтованою і доведеною вимогою безперешкодного формування нових власних приватних сімейних фермерських, селянських та інших господарств такою категорією людей на вигідних умовах як конституційно вмотивованою, оскільки частина четверта статті 13 Конституції України однозначно зобов’язує «державу» (її законодавчі, виконавчі і судові органи) захищати права усіх суб’єктів права власності і господарювання, особливо захисників держави.

Встановлено, що безболісному виправленню існуючого становища земле-природо-користування, створюючи такі приватні господарські об’єкти, сприятиме безапеляційна перевага вартісної частки природних об’єктів (ресурсів) права власності Українського народу (своєрідний «контрольний пакет акцій») — над вартісною часткою земельної ділянки (межі) як об’єкта цивільних прав власності, в межах якої знаходяться відповідні природні об’єкти (ресурси) чужої власності. Такий осмислений конституційно вмотивований алгоритм як теоретичних, так і реально-практичних засад збалансованого користування природними об’єктами, особливо в агросфері України, послужить безболісному наведенню економіко-правового порядку — лише для право послушних громадян, і лише — в процесі звершення земельної реформи в Україні: нова парадигма. 

Оскільки, природні складові землекористування в геопросторі нашої держави як базові чинники нашого життєвого й господарського функціоналу залишаються незмінними, а стан експлуатації природних ресурсів, особливо «ґрунтів» і «води» та складові біогеоценозу в агроландшафтах, які прогресивно деградують, потребують порятунку, ми вважаємо, що напрацьований свого часу, науково-обґрунтований алгоритм проектування і формування ґрунтоводоохоронних інженерно-біологічних комплексів на елементарних водозборах як природних екосистем за басейновим принципом ― є реальною платформою і механізмом для їх впровадження на сучасному етапі. Дана система проявлятиме конституційний земельний алгоритм правовідносин як прозорих практичних дій, не лише щодо здійснення комплексних заходів, не лише з ліквідації жахливих наслідків воєнної агресії, завданих зовнішнім ворогом, але й ― спричинених всередині держави багаторічними зловмисними порушеннями законів природи і суспільства.

Досвід показує, що своєчасне синхронне стратегічне прогнозування і планування раціонального використання й охорони земель на державному рівні в розрізі кожної адміністративної одиниці й водночас по всіх водозборах басейну кожної малої річки і струмка сприятиме розвитку кожної такої природної та адміністративної клітини і суверенної держави ― в цілому. На наше переконання, невідкладним, логічним і науковим прийомом, є розкриття і втілення вимог наведення конституційного економіко-правового порядку першочергово на неокупованих і не понівечених війною територіях, зокрема агросфери, які треба негайно і збалансовано впорядкувати, керуючись розробленими системними проектами щодо подальшого використання й охорони землі та її природних ресурсів з позиції загальнонаціональних інтересів, не прикриваючись війною та ― не очікуючи закінчення її.

Зважаючи на потребу інтенсивного відновлення генофонду українців і враховуючи конституційно проголошений «європейський» курс розвитку України, прогнозується в процесі звершення земельної реформи в Україні як нової парадигми ― створити понад 500 тисяч нових приватних сімейних фермерських та селянських господарств (родові, сімейні маєтки), створюваних молодими сім’ями (пріоритетне право надається воїнам- переможцям — учасниками бойових дій і їхніми родинами), переважно, без найманих працівників, загальною площею майже 10 млн. га малих масивів орних земель та інших (4–5 млн га) прилеглих угідь.

З огляду на це головна роль відводиться відповідальній довгостроковій фінансовій підтримці формування та становлення всіх існуючих і нових сімейних господарств як суб’єктів різноманітного виду природокористування, включаючи інвестування здорового репродуктивного дітонародження й виховання життєдайної української нації. Цей процес відбуватиметься за рахунок Бюджету Національної земельної установи України разом і за участі громадян, які самостійно вирішуватимуть в який спосіб здійснювати свою комфортну життєдіяльність на відповідній території, а також за рахунок незначної частини — бюджетів місцевих громад базового рівня. Важливо, що малі сімейні господарства (сталі природокористування) з високою доданою вартістю орієнтуватимуться на власне виробництво конкурентно-спроможної натуральної продукції і продуктів для кінцевого споживача.

Реалізація основних засад моделювання еколого-економічного ефекту збалансованих інтересів такого господарювання, в тому числі в агросфері, як платформи комфортної життєдіяльності ― на Рідній землі, відбуватиметься лише за умов: домагання оволодівати і поглиблювати правдиві знання свідомого «проявлення» і «утвердження» законних прав і можливостей кожного українця на гідне і чесне життя в збалансованому достатку; рішучого і негайного очищення (самоочищення) «авгієвих стайнь», а також реального захисту конституційних прав ― всіма доступними методами і засобами, утверджуючи правовий конституційний лад в Україні.

Вимагається також, щоб кожний освідчений громадянин України як повноправний (де-юра) співзасновник держави (республіки) і співвласник землі та її природних ресурсів, особливо студентська молодь, яка закінчує вузи, в тому числі аграрні, (незалежно від фахового профілю освіти), — оволоділи знаннями про конституційні права стосовно «землі» як головного капіталу нації, що є незамінною основою цивілізованої і заможної життєдіяльності кожного. Адже, науково-обґрунтовані напрацювання як нові знання, що діють в просторі когнітивної земельної економіки, стають невідкладною початковою (стартовою) вимогою формування засад сталого інваріантного повоєнного відновлення і розвитку Нової України, оскільки діє принцип: «Немає землі — немає людей — немає держави!».

Доведено, що починати наведення цього конституційного правопорядку потрібно на неокупованих і не понівечених війною територіях, які треба впорядкувати «тут і зараз», на основі відповідно розроблюваних системних проектів щодо імплементації засадничих конституційних імперативів та чесного і гідного забезпечення подальшого використання й охорони землі та її природних ресурсів з позиції загальнонаціональних інтересів, ― не прикриваючись війною та ― не очікуючи закінчення її…

Декларовані земельні норми як дієві конституційні імперативи вказують й на те, що в Президента України як конституційного гаранта, Верховної Ради України, Уряду України, а також у наукової й педагогічної української еліти, яка є генератором формування правдивих знань, – має бути лише єдиний інтерес, націлений на забезпечення балансу всіх наявних інтересів щодо земле-, природокористування в державі – з позиції конституційно вмотивованих загальнонаціональних інтересів, особливо в агросфері.

Вбачається, що ґрунтуючись на законах живої і неживої природи та суспільства, яким цілковито відповідають чинні конституційно вмотивовані земельні імперативи, та враховуючи здобуті нами нові знання на такій основі, виникає необхідність проведення ― відразу ж після звільнення окупованих територій, (продовження за окремим завданням) додаткових і досить специфічних науково-обґрунтованих досліджень, які б віддзеркалювали конкретні задачі й шляхи подолання наслідків воєнних дій, також на цій частині держави, особливо на територіях де проходили нищівні бої дії.

Увесь цей системний підхід дозволить ретельно обстежити, дослідити і узагальнити науково-методичну сутність стану та організаційно-економічних засад збалансованого користування природними об’єктами права власності Українського народу в конкретних умовах простору педосфери України, а також напрацювати відповідні матеріали як обґрунтоване підґрунтя для розроблення Урядом України відповідних конституційно-вмотивованих Концепції і Програм та проектів законодавчих і нормативно-правових актів для практичного формування і функціонування збалансованого (сталого) земле-природокористування, в тому числі в агросфері Україні.