Значна частина продуктивних земель в Україні виснажується, забур’янюється, деградує і засмічується. Землеробство велося і ведеться з повним порушенням закону повернення поживних речовин в ґрунт. Щорічно втрачаємо близько 1 тони гумусу з кожного гектара. Площа еродованих ґрунтів збільшується на 80 тис. га. в рік. Екстенсивні шляхи використання землі та її природних ресурсів вичерпані. Ґрунти України, як основний складовий потенціал природно-ландшафтного ресурсу є, не лише національним багатством України, але й ресурсом світового значення.
До цього часу не визначено мету, етапи, завдання та механізми правового, економічного, фінансового і соціального розвитку реформ у ринкових умовах, а також шляхи їх забезпечення та реалізації, адже прибутковість та вартість природних ресурсів прямо пропорційно залежить від стану і рівня її використання, розвитку та прибутковості самих підприємств, особливо сільськогосподарських.
В Україні комерціалізація, особливо внутрішньої національної політики, не ґрунтуватися на такій ж основі, яка діє в спритних ділків і комерсантів. Адже, держава має також бути безпосереднім учасником ринкової економіки в інтересах своїх громадян на національному та регіональних рівнях.
Існуючі державні інститути, які мають відношення до питань землі та її природних ресурсів не віддзеркалюють вимоги сьогодення.

- Яким же чином допоможуть вирішенню таких складних і застарілих питань впровадження ваших розробок?
- Загальною метою Концепції є забезпечення комплексного розвитку територій та ефективного і раціонального природокористування в інтересах всіх користувачів та громадян України на державному, регіональних та місцевих рівнях, гарантії прав власності та гарантування продовольчої безпеки, зростання добробуту всіх громадян, через запровадження національної регуляторної політики стосовно землі та її природних ресурсів - основного національного багатства України.
Концепція також відкриває можливості реалізації комплексу прозорих і узгоджених механізмів для відродження в кожного свідомого громадянина України, особливо в молоді й дітей, власної гідності та довіри до власних сил бути справжнім господарем на своїй землі, а також одержання відповідних реальних прибутків.

- Тобто ви в змозі визначити шляхи розв’язання проблем, особливо в сільськогосподарському виробництві?
- Для подальшого здійснення комплексного природокористування та ефективного і раціонального розвитку всіх територій в національних інтересах, а також виправлення помилок реформ, перш за все передбачається: схвалити та розпочати реалізацію пропонованої комплексної національної регуляторної політики; провести фундаментальну реформу існуючих державних інститутів, які мають відношення до питань землі та її природних ресурсів, запровадивши відповідні реєстраційні, геоінформаційні та інші системи; розпочати роботи з проведення комплексного землеустрою на національному, регіональних і місцевих рівнях (законодавча база існує). При цьому: визначити міські та сільські території, провести інвентаризацію та сертифікацію земель, наявних природних ресурсів, тощо; взяти курс на створення національної геоінформаційної системи.
 В сільській місцевості, в наслідок реалізації пропонованої Концепції (комплексні механізми в різних зонах і в цілому), створити і впорядкувати (як варіант): до 5 тисяч господарств різної форми господарювання (переважно з найманими працівниками) загальною площею біля 10 млн. га високо цінних та високотоварних великих масивів; понад 150 тисяч приватних сімейних селянських (фермерських) господарств (господарства створюють молоді сім’ї переважно без найманих працівників) загальною площею біля 10 млн. га малих масивів ріллі та інші прилеглих угідь. Решта придатних угідь використовуватимуть дрібні особисті селянські та фермерські господарства (без найманих працівників), частину земель буде залужено, заліснено тощо.
Діяльність всіх таких господарств орієнтуватиметься на виробництво екологічно чистої (органічної) високобілкової продукції рослинництва і тваринництва та інших видів. Відповідна увага приділятиметься вітчизняним енерго- та вітамінозберігаючим холодильним технологіям. Для цього треба забезпечити умови вільного господарювання та господарської ініціативи і самореалізації, дешеве довгострокове кредитування та гарантії збуту виробленої продукції за стабільними цінами лише для господарств-учасників реалізації такої державної Концепції і Програм.
А також:

• розробити і затвердити проекти розвитку конкретних територій місцевих рад, землеволодінь та землекористувань. Відроджувати природні агролісоландшафти. Особливу увагу приділяти розвитку приміських зон та зон із спеціальним режимом земле- та природокористування.

• замінити, враховуючи проголошену рівність різних форм господарювання незалежно від форм власності, закони України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, “Про фермерське господарство”, “Про особисте селянське господарство” та інші на один Закон України “Про сільське господарство в Україні”, де викласти окремими статтями особливості різних форм таких господарств.

Далі потрібно:
- запровадити механізми, де перші трансакції, включаючи зміну цільового призначення, із земельними частками (ділянками) сільськогосподарського призначення, переданими безкоштовно в приватну власність, і тими, що належать до державної і комунальної власності будуть проходити лише через пропонований нижче Національний банк землі та її природних ресурсів. Наступні трансакції, включаючи іпотеку можуть здійснюватися через комерційні банки;
- створювати необхідні умови для вільного і повного забезпечення потреб внутрішнього ринку на конкурентній основі екологічно чистою (органічною) високобілковою продукцією рослинництва і тваринництва.При цьому здійснювати закупівлю сільськогосподарської продукції на відкритих торгах для потреб держави, включаючи демпферні, стратегічні запаси довготермінового зберігання;
- спрямовувати розвиток агропромислового комплексу на максимальне виробництво і реалізацію на зовнішніх ринках продукції виробленої з вітчизняної сировини, особливо продуктів харчування (запроваджуються стандарти, які відповідатимуть вимогам СОТ);
- вільно завозити всю продукцію, яку неможливо, або невигідно виробляти в Україні. Для цього впровадити відповідні стимулюючі механізми, в тому числі національні стандарти, які відповідають національним вимогам та ін.

- А тепер, будь ласка, розповісте, через які механізми саме має відбуватися одержання доходів?
- Оскільки у приватній власності перебувають лише земельні ділянки, а не просто земля та її природні ресурси, а заінтересованість користувачів ресурсів та органів влади є суттєвою, тому запровадження механізмів одержання збалансованих прибутків (доходів), в тому числі на користь суспільства внаслідок запропонованого земле- та природокористування має бути розмежованим і базуватися на новій рентній основі. Згідно з авторськими пропозиціями,
I Рента - це частина прибутку, яка сплачується всіма суб’єктами за використання землі та її природних ресурсів (частка національного багатства). Величина ставки даної ренти визначається в залежності від бонітету ґрунтів, якості води, рослинного і тваринного світу, цінних властивостей надр, місця розташування ресурсу та освоєння території, інших факторів. Величина цієї ренти не може бути нижчою від другої  ренти.
II Рента - це частина прибутку, яка надходить власнику ділянки внаслідок особистого використання чи передачі її в оренду. Величина цієї ренти не може бути нижче ставки банківського відсотка від реальної вартості ділянки.
III Рента - це частина прибутку, яка утворюється за додатково вкладену працю як додаткова винагорода за господарське ставлення до землі та її природних ресурсів. Ця частка прибутку повністю залишається користувачам таких ресурсів і оподаткуванню не підлягає.
IV Рента - це частина прибутку, яка утворюється в результаті монопольних дій. У нашому випадку ці питання регулюються на державному рівні, і є виключним пріоритетом держави (через розумну і узгоджену політику держави стосовно квотування, митних, акцизних та інших зборів). Такі дії спрямовані на раціональне і ефективне використання землі та її природних ресурсів, розвиток вітчизняної видобувної, виробничої, заготівельної, переробної, торгівельної та іншої діяльності, на стимулювання попередніх рент і регулюються відповідним законодавством.
Всі чотири ренти є взаємопов'язаними між собою та всіма учасниками, які використовують і споживають природні ресурси та державою. Механізми визначення і функціонування їх мають бути основними і складовими при формуванні та генеруванні суспільно-економічних процесів і реалізації нової програми національної безпеки і оборони.
Таке природокористування повинно бути платним для всіх, і мають діяти прозорі механізми одержання прибутків, а також вільні комерційні відносини при безпосередній участі держави.

- Якими ви бачите способи реалізації Концепції?
- Для реалізації Концепції та відповідних програм і конкретних заходів необхідно якнайшвидше (в комплексі з іншими заходами) провести впорядкування системи існуючих державних інститутів, які мають відношення до питань землі та її природних ресурсів, а не просто реорганізувати (розтягнути) чи перепідпорядкувати і перейменувати Держкомзем України.
Указом президента України (чи в інший законний спосіб) “Про реалізацію стратегічних національних інтересів у сферах земельних відносин та природокористування”, в першу чергу, утворити Національний Банк (краще Національну земельну КОМОРУ, або СКАРБНИЦЮ, можливо Національний земельний банк даних) землі та її природних ресурсів з відповідними регіональними та місцевими підрозділами як центральний орган виконавчої влади, підконтрольний та підзвітний президенту України, а ще краще – РНБО, як виняток, Кабінету міністрів України. Даний орган утворюється в межах існуючої штатної чисельності, в тому числі на базі Департаменту геодезії, картографії і кадастру та Управління державного контролю природокористування Мінприроди України (Держкомприродресурсів України), Центру державного земельного кадастру та частини Держземінспекції Держкомзему України, мережі БТІ Держжитлокомунгоспу України, Державного підприємства “Інформюст” Мін’юсту України та окремих структурних підрозділів інших органів виконавчої влади.
Така національна установа має: здійснювати державну реєстрацію земельних ділянок і нерухомого майна пов’язаного з ними та прав власності на них (єдина державна реєстраційна система), а також від імені держави забезпечувати і гарантувати права власності; формувати спеціальний банк даних про землю та її природні ресурси, створюючи геоінформаційні системи; координувати та контролювати стан забезпечення використання й охорони землі та її природних ресурсів в частині національних інтересів; здійснювати надходження та опрацювання необхідної інформації, її збереження, конфіденційність та використання в національних інтересах, а також в інтересах фізичних і юридичних осіб; володіти, користуватися і розпоряджатися надходженнями, в тому числі від I-ї ренти (вартісним еквівалентом основного національного багатства), як складовим економічним механізмом реалізації нової стратегічної національної політики природоохоронних та економічних відносин; реалізувати державну політику роздержавлення земель та утвердження відносин власності (виправляючи помилки) на користь громадян України; забезпечувати здійснення перших трансакцій, включаючи зміну цільового призначення, із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, що передані безкоштовно в приватну власність, і тими, що належать до державної і комунальної власності тощо.