|
Сторінка 2 з 4
Значна частина продуктивних земель в Україні виснажується, забур’янюється, деградує і засмічується. Землеробство велося і ведеться з повним порушенням закону повернення поживних речовин в ґрунт. Щорічно втрачаємо близько 1 тони гумусу з кожного гектара. Площа еродованих ґрунтів збільшується на 80 тис. га в рік. Екстенсивні шляхи використання землі та її природних ресурсів вичерпані. Ґрунти України, як основний складовий потенціал природно-ландшафтного ресурсу, є не лише національним багатство України, але й ресурсом світового значення.
До цього часу не визначено мету, етапи, завдання та механізми правового, економічного, фінансового і соціального розвитку реформ у ринкових умовах, а також шляхи їх забезпечення та реалізації, адже прибутковість та вартість природних ресурсів прямо пропорційно залежить від стану і рівня їх використання, розвитку та прибутковості самих підприємств, особливо сільськогосподарських.
Існуючі державні інститути, які мають відношення до питань землі та її природних ресурсів, не віддзеркалюють вимоги сьогодення.
Розв’язання цих та інших наявних проблем і неузгоджень вимагає термінового прийняття й реалізації національної регуляторної політики в комплексі з іншими заходами, як це пропонується.
Лише за таких умов можливе виправлення існуючого соціально-економічного стану та розбудова правової держави із забезпеченням національних інтересів та зростання добробуту громадян України.
Мета Основних засад
Загальною метою здійснення комплексної національної регуляторної політики є забезпечення комплексного розвитку територій та ефективного і раціонального природокористування в інтересах всіх користувачів та громадян України на державному, регіональних та місцевих рівнях, гарантії прав власності та гарантування продовольчої безпеки, повноцінного харчування, зростання добробуту всіх громадян через запровадження національної регуляторної політики стосовно землі та її природних ресурсів — основного національного багатства України.
Реалізація пропонованого також відкриває можливості впровадженню комплексу прозорих і узгоджених механізмів для відродження в кожного свідомого громадянина України, особливо в молоді й дітей, власної гідності та довіри до власних сил бути справжнім господарем на своїй землі, а також одержання відповідних реальних прибутків. Визначення шляхів розв’язання проблем, особливо в сільськогосподарському виробництвіДля подальшого здійснення комплексного природокористування та ефективного і раціонального розвитку всіх територій в національних інтересах, а також з метою виправлення помилок реформ перш за все передбачається: - схвалити та розпочати реалізацію пропонованої комплексної національної регуляторної політики;
- провести фундаментальну реформу існуючих державних інституцій, які мають відношення до питань землі та її природних ресурсів, запровадивши відповідні реєстраційні, геоінформаційні та інші системи;
- розпочати роботи з проведення комплексного землеустрою на національному, регіональних і місцевих рівнях (законодавча база існує), при цьому:
— визначити міські та сільські території, провести інвентаризацію та сертифікацію земель, наявних природних ресурсів тощо;
— взяти курс на створення національної геоінформаційної системи;
— розробити і затвердити проекти розвитку конкретних територій місцевих рад, землеволодінь та землекористувань. Відроджувати природні агролісоландшафти. Особливу увагу приділяти водозабезпеченню і водорегулюванню, а також розвитку приміських зон та зон із спеціальним режимом земле- та природокористування;
— у сільській місцевості, внаслідок здійснення пропонованих заходів (комплексні механізми в різних зонах і в цілому), сприяти створенню і впорядкуванню (як варіант) господарств - учасників реалізації державної регуляторної політики, а саме:
а) до 5 тис. господарств різної форми господарювання (переважно з найманими працівниками) загальною площею біля 10 млн. га високоцінних та високотоварних великих масивів; б) понад 250 тис. приватних сімейних селянських (фермерських) господарств (родові, сімейні маєтки, які створюють молоді сім’ї переважно без найманих працівників) загальною площею біля 10 млн. га малих масивів ріллі та інших прилеглих угідь; в) решту придатних угідь будуть використовувати дрібні особисті селянські, та фермерські господарства (без найманих працівників), частину земель буде залужено, заліснено тощо. Діяльність всіх таких господарств ґрунтується на високоморальних та культурних цінностях і орієнтуватиметься на виробництво екологічно чистої (органічної) високобілкової продукції рослинництва і тваринництва. Відповідна увага приділятиметься вітчизняним біоенергетичним, енергозберігаючим, вітамінозберігаючим (включаючи холодильні) та іншим технологіям. Для цього також буде забезпечено умови вільного господарювання та господарської ініціативи і самореалізації, дешеве довгострокове кредитування та гарантії збуту виробленої продукції за стабільними цінами лише для господарств — учасників реалізації такої державної Концепції і Програм; — замінити, враховуючи проголошену рівність різних форм господарювання незалежно від форм власності, закони України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, “Про фермерське господарство”, “Про особисте селянське господарство” та інші на один Закон України “Про сільське господарство в Україні”, де викласти окремими статтями особливості різних форм таких господарств; - запровадити механізми, де перші трансакції із земельними частками (ділянками) сільськогосподарського призначення, переданими безкоштовно в приватну власність, і тими, що належать до державної і комунальної власності, будуть проходити лише через пропонований нижче Національний Банк землі та її природних ресурсів. Наступні трансакції, включаючи іпотеку, можуть здійснюватися через комерційні банки;
- створювати необхідні умови для вільного і повного забезпечення продукцією і продуктами (екологічно чиста (органічна) високобілкова продукція рослинництва і тваринництва) потреб внутрішнього ринку на конкурентній основі. Здійснювати закупівлю сільськогосподарської продукції на відкритих торгах для потреб держави, включаючи демпферні, стратегічні запаси довготермінового зберігання;
- спрямовувати розвиток агропромислового комплексу на максимальне виробництво і реалізацію на зовнішніх ринках продукції, виробленої з вітчизняної сировини, особливо продуктів харчування (запроваджуються стандарти, які відповідатимуть вимогам СОТ);
- вільно завозити всю продукцію, яку неможливо або невигідно виробляти в Україні. Для цього буде впроваджено відповідні стимулюючі механізми, в тому числі національні стандарти, які відповідають національним вимогам, та ін.
Основні механізми одержання збалансованих прибутків внаслідок такого земле- та природокористуванняОскільки у приватній власності перебувають лише земельні ділянки, а не просто земля та її природні ресурси (основне національне багатство), тому запровадження механізмів одержання збалансованих прибутків (доходів), в тому числі на користь суспільства, внаслідок такого земле- та природокористування має бути розмежованим і базуватися на новій рентній основі (авторські пропозиції). I Рента — це частина прибутку, яка сплачується всіма суб’єктами за використання землі та її природних ресурсів (частка національного багатства). Величина ставки даної ренти визначається в залежності від бонітету ґрунтів, якості води, рослинного і тваринного світу, цінних властивостей надр, місця розташування ресурсу та освоєння території, інших факторів. Величина цієї ренти не може бути нижчою від другої ренти. |
