При цьому, Кабінету Міністрів України в першу чергу необхідно нарешті:
а) утворити на базі існуючих органів (Департаменту геодезії, картографії та кадастру і Управління державного контролю природокористування, Центру державного земельного кадастру і частини Держземінспекції, мережі БТІ, Державного підприємства “Інформюст та окремих структурних підрозділів інших органів виконавчої влади) та в межах існуючої штатної чисельності нову державну установу - Національний земельний банк України як центральний орган виконавчої влади з відповідними регіональними й місцевими підрозділами та своїм бюджетом, підконтрольний та підзвітний Кабінету Міністрів України, можливо РНБО, надавши йому повноваження щодо:
формуватання спеціального банку даних про землю та її природні ресурси, створюючи геоінформаційні системи;
здійснення державної реєстрації земельних ділянок і нерухомого майна, пов’язаного з ними та прав власності на них (єдина державна реєстраційна система), а також забезпечення і гарантування від імені держави прав власності;
координації та контролю за станом забезпечення використання й охорони землі та її природних ресурсів в частині національних інтересів;
здійснення надходження та опрацювання необхідної інформації, її збереження, конфіденційність та використання в національних інтересах, а також в інтересах фізичних і юридичних осіб;
володіння, користування і розпорядження надходженнями, в тому числі від I-ої ренти (вартісним еквівалентом основного національного багатства) як складовим економічним механізмом реалізації нової стратегічної національної політики природоохоронних та економічних відносин;
реалізації державної політики з роздержавлення земель та утвердження відносин власності (виправляючи помилки) на користь громадян України;
здійснення за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів перших трансакцій та зміну цільового призначення земельних ділянок (паїв) сільськогосподарського призначення незалежно від того, хто ними фактично володіє, користується чи розпоряджається, і які було безоплатно передано громадянам України в наслідок роздержавлення і приватизації земель, а також тих земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать до державної та комунальної власності і підлягають роздержавленню, продажу чи зміні цільового призначення;
б) утворити в структурі Мінприроди України дієву Державну інспекцію з охорони природних ресурсів, якій підпорядкувати іншу частину Держземінспекції (здійснення контролю за екологічним станом земель), а також частину Держкомводгоспу України та Держкомлісгоспу України та інших, які намагалися здійснювати державний та відомчий контроль за використанням і охороною відповідних природних ресурсів, переглянувши зміст та повноваження цього органу;
в) впорядкувати регіональні підрозділи органів земельних ресурсів, підпорядкувавши їх виконавчим органам сільських, селищних та міських рад народних депутатів без дублювання повноважень вказаних вище, розгорнувши реальне самоврядування;
г) з метою забезпечення реалізації Державної земельної політики щодо земель сільськогосподарського призначення, водного і лісового фондів, гармонійного врегулювання допущених помилок при реформуванні відносин власності в аграрному секторі економіки, проведення комплексного землеустрою та перспективного розвитку сільських територій, екологізації сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони, збереження і підвищення родючості ґрунтів, а також здійснення ринкових земельних відносин перетворити Держземагенство України та всі інші підрозділи, включаючи Держземінспекції в Державний департамент земельних ресурсів, як урядовий орган, підпорядкувавши його, а також Державне підприємство “Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” і регіональні інститути, - Міністерству аграрної політики України.
При цьому, надати Міністерству аграрної політики України всі необхідні повноваження стосовно земель сільськогосподарського призначення, зокрема:
формування і реалізації державної політики у галузі земельних відносин землеустрою, моніторингу і державного контролю за використанням та охороною ґрунтів, а також здійснення заходів щодо формування і функціонування ринкових земельних відносин;
координація робіт з продовження проведення земельної реформи;
вирішення інших питань у галузі земельних відносин та охорони земель.
Скоординувати діяльність державного підприємства “Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” і його регіональних інститутів землеустрою, Українського інституту сільськогосподарських аерофотогеодезичних вишукувань, Державного технологічного центру охорони родючості ґрунтів і його регіональних підрозділів та інших підприємств, фондів і проектів, як головних наукових і виробничих виконавців комплексу робіт з проведення земельної реформи, врегулювання земельних відносин та охорони і підвищення родючості ґрунтів в сільській місцевості;
д) визнати пропонований Державний департамент земельних ресурсів Міністерства аграрної політики України єдиним спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин стосовно земель сільськогосподарського призначення. А роботи з проведення землеустрою на національному і регіональних рівнях, сільських територій, землеволодінь та землекористувань визнати першочерговими в системі заходів з подальшого здійснення (виправлення помилок) земельної реформи.
ж) розпочати проведення комплексного державного землеустрою та землевпорядкування одночасно по всій території України, формуючи державні земельно-кадастрові, реєстраційні та геоінформаційні системи, а також здійснення широкомаштабних заходів з раціонального використання і охорони грунтів та меліорації земель. При цьому передбачити при внесенні змін в державному бюджеті України на 2008 рік фіінансування загальним обсягом – 2,5 млрд грн, а також необхідні кошти на послідуючі роки.

- Якою Ви бачите концепцію вдосконалення механізму використання земель сільськогосподарського призначення відповідно до їх цільового призначення ?
 - Врегулювати дану проблему можна комплексно і вона лежить в площині:
визначення цільового функціонального призначення земельних ділянок в процесі державного землеустрою. незалежно від того, хто ними фактично володіє, користується чи розпоряджається, а також встановлення кримінальної відповідальності за невиконання вище вказаних вимог, в першу чергу працівниками органів державної влади і місцевого самоврядування, які мають будь-яке відношення до використання та охорони земельних ресурсів;
продажу всіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення недержавної власності, незалежно від того, хто ними фактично володіє, користується чи розпоряджається у разі необхідності зміни їх цільового функціонального призначенням лише Державному земельному банку даних (Національний земельний банк України) за ціною, яка встановлена для сільськогосподарських земель (перехід до державної власності);
у разі виявлення будь-яких проявів не використання земель відповідно до їх цільового призначення, незалежно від того, хто ними фактично володіє, користується чи розпоряджається, таке використання землі негайно зупиняється і за рішенням суду переходить до державної власності. При цьому необхідно встановити кримінальну відповідальність з конфіскацією належного майна винуватців у зміні цільового функціонального призначення поза відповідною державною установою та довічна заборона всім причетним до такого працювати в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також в державних, комунальних та підприємствах, які мають відношення до проведення землевпорядних робіт, здійснення землеустрою, земельного кадастру.
При цьому законодавчо визначити, що будь-яка зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення можлива лише із землями, які спочатку перейшли до державної власності лише через пропоновану державну установу.

- Чи відбудеться недопущення заниження реальної вартості родючих земель підчас продажу, якщо удосконалити лише методику експертної грошової оцінки земельних ділянок ?
Щоб захистити, в першу чергу громадян, яким подаровано земельні паї, потрібна неординарна і системна робота всіх гілок влади.
Методику потрібно також вдосконалювати. Для цього має спеціальна робоча група із відповідних фахівців підготувати необхідні пропозиції із врахуванням вищенаведеного.
При цьому, вважаю, що експертна грошова оцінка земельних ділянок має встановлювати вартісні показники української землі на рівні європейських, а можливо, й вищих цін.

Як ми вже знаємо, готується проект нормативно-правового акту щодо запровадження виключно аукціонної форми передачі в оренду і продажу землі несільськогосподарського призначення, а як бути із сільськогосподарськими землями ?
Я підтримує пропозицію стосовно аукціонів також й для земель сільськогосподарського призначення, особливо на вторинному ринку. Головне, щоб у таких аукціонах, а таж на конкурсних засадах фігурували українські теперішні й майбутні фермери - чинні господарі на рідній землі, а не якісь надумані орендарі, які далекі від проблем українського села і української перспективи.    
До речі, лихоманка орендних відносини в сільськогосподарському виробництві вийшла з-під контролю і будь-якого здорового глузду по всій державі (на сході й на заході). Такі «оренди», плекаючи надії на легке здобуття за тіньовими схемами права власності на землі часто виливається рейдерські та антигуманні дії.
Нам в Україні необхідно створити умови і реальні механізми, щоб діяльність всіх таких господарів ґрунтувалася на високоморальних та культурних цінностях і орієнтувалася на виробництво екологічно чистої (органічної) високобілкової продукції рослинництва і тваринництва.
При цьому потрібно орієнтуватися на вітчизняні біоенергетичні, енергозберігаючі, вітамінозберігаючі (включаючи холодильні) та інші технології. Для цього також мають забезпечуватись умови вільного господарювання та господарської ініціативи і самореалізації, дешеве довгострокове кредитування та гарантії збуту виробленої продукції за стабільними цінами лише для господарств — учасників реалізації такої державної політики.
Без вирішення цих та інших проблем неможливо вести жодну конструктивну розмову про сільськогосподарські землі як основний засіб виробництва та основне національне багатство народу України.