А НАМ — СВОЄ РОБИТИ...(або Український конституційно-правовий «ДЖОКЕР» переграє де-юра і де-факто будь-які, навіть, козирні «ТУЗИ» Трампа чи путіна...) Вперше науково обґрунтовано ( Шакун В. І. і Ковалів О.І.) як доконаний факт того, що за результатами Всеукраїнського референдуму щодо проголошення незалежності України, який відбувся 1 грудня 1991 року на території України, всі громадяни України (Український народ) стали де-юре і де-факто співзасновниками незалежної суверенної держави і єдиними співвласниками національного багатства, що знаходилось і знаходиться в геопросторі України, особливо стосовно «землі та її природних ресурсів як природних об’єктів права власності Українського народу — основного національного багатства» — в межах міжнародно-визнаного державного кордону (станом на 1 грудня 1991 р.), як було задекларовано в Декларації про державний суверенітет Української рср від 16 липня 1990 р., і на цій основі, також — в Конституції України, прийнятій 28 червня 1996 р. Жодної додаткової згоди від сусідніх республік (чи будь-кого іншого) на делімітацію і демаркацію визнаного державного кордону Української рср (України) не вимагалося і не вимагається дотепер (можливе лише деяке узгоджене закріплення в натурі винесених координат поворотних точок, — при потребі, особливо після виходу українських військ на держаний кордон), оскільки аксіомою цього науково-обґрунтованого твердження є такі незаперечні відомі факти: 1. Кожна республіка в складі союзу радянських соціалістичних республік (срср), який вважався унітарною (непорушною) державою, мала визначені чіткі кордони, свій (республіканський) суверенітет, власну Конституцію, де окреслювалось право на самовизначення, аж — до відокремлення. 2. Українська рср (Білоруська рср — також), на відміну від інших республік була на рівних правах з срср засновником і членом ООН як суверенна держава. Всі республіки, окрім рсфср, мали свої зовнішньополітичні відомства. 3. Для набуття права державного суверенітету, рсфср першою (12 червня 1990 року) прийняла Декларацію про державний суверенітет рсфср в існуючому на той час кордоні з іншими республіками, в тому числі — з Українською рср. При цьому, Україна підтвердила 16 липня 1990 року свій державний суверенітет (Декларація про державний суверенітет Української рср) — також в межах існуючого кордону, який узгоджувався з межею рсфср. 4. На цій беззаперечній основі Верховна Рада України 24 серпня 1991 р. схвалила Акт проголошення незалежності України. 5. За результатами Всеукраїнського референдуму щодо проголошення незалежності України, який відбувся 1 грудня 1991 року на території України, всі громадяни України (Український народ) стали де-юре і де-факто співзасновниками незалежної суверенної держави і єдиними співвласниками національного багатства, що знаходилось і знаходиться в геопросторі України. 6. Безапеляційно ррфср визнала 5 грудня 1991 року Україну де-юре і де-факто незалежною державою в існуючих кордонах, тому жодних прав і будь-яких претензій чи зазіхань на суверенну територію в межах визнаних світовим співтовариством кордонах — не може бути — ніяких ні домислів — ні жодної мови. 7. На таких засадах, було прийнято Конституцію України, де Україна утвердилась неподільною, недоторканною, суверенною й унітарною державою, в якій земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони (скорочено «земля та її природні ресурси» а стисло «земля») повноправно проявились (де-юре) природними об’єктами виключного права власності Українського народу — основним національним багатством. Оскільки, загарбники-терористи дозволили собі протиправно (війною) захоплювати наші землі (території), що конституційно є нашим основним національним багатством, і навіть самоправно вносити їх в сою конституцію, аксіомою є й те, що в основі доказової бази, в міжнародних судах ― також, має лежати достовірна інформація про приналежність єдиному власнику ― Українському народу землі та її природних ресурсів як природних об’єктів загальнонаціональної власності — в міжнародно визнаних кордонах 1991 року. Тепер треба НЕГАЙНО «тут і зараз», не очікуючи закінчення війни, здійснити облік і реєстрацію в камеральних умовах (правовий «ДЖОКЕР» — в НАЦІОНАЛЬНІЙ КОМОРІ) абсолютної власності Українського народу — основного національного багатства, що конституційно перебуває під особливою охороною держави — в міжнародно визнаних кордонах 1991 р. |
