400 років тому… |
Істина - Спогади |
Написав Oleksander Kovaliv |
Субота, 31 березня 2012 20:34 |
Любов моя – ІСТИНА…Нещодавно, розмовляючи з легендарним Українцем Дмитром Костянтиновичем МОТОРНИМ про сьогодення, мені чомусь згадався 66 сонет Вільяма Шекспіра у перекладі Дмитра Паламарчука... Чим не сьогодення....
Сонет 66 Стомившися, вже смерті я благаю, Бо скрізь нікчемність в роскоші сама, І в злиднях честь доходить до одчаю, І чистій вірності шляхів нема, І силу неміч забива в кайдани, І честь дівоча втоптана у бруд, І почесті не тим, хто гідний шани, І досконалості ганебний суд, І злу - добро поставлене в служниці, І владою уярмлені митці, І істину вважають за дурниці, І гине хист в недоума руці.
Та вмерти не дає любов моя.
|
Останнє оновлення на Неділя, 04 січня 2015 18:11 |